Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог авторефератов Украины

Вы находитесь:
Авторефераты диссертаций Украины
Философские науки
Онтология, гносеология, феноменология

Содержание текущего раздела:
"Начало" як основоположний символ релігійної свідомості: феноменологічний аналіз 2004

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / О.Я. Голець; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 15 с. — укp.

Аннотация: Проведено феноменологічний аналіз універсальних структур релігійної свідомості, зокрема основоположного символу "начала". Досліджено взаємодію об'єкта та суб'єкта релігійної свідомості. Обгрунтовано, що розуміння "начала" як Бога не є універсальним для різних релігійних культур. Встановлено, що універсальним для релігійної свідомості є досвід безумовного, притаманного кожній людині. Виявлено, що абсолют як "начало" проявляється через символіку безумовного. Вперше здійснено інтегральний аналіз таких символів, як "втрачений рай" і "падіння", а також есхатологічних символів у контексті символу "начала", який розглянуто на рівні безпосереднього переживання, спекулятивної розробки, міфу й тісно пов'язаного з ним ритуалу. Досліджено основні символи релігійної свідомості як тематизації нетематичного досвіду безумовного. Обгрунтовано висновок, що саме у протиставленні бузумовного зумовленому й полягає сенс більшості релігійних символів і ритуалів.

Віртуальна реальність: онтологічний статус 2004

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / О.М. Каріна; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2004. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено онтологічний статус, основні онтологічні характеристики віртуальної реальності, встановлено особливості віртуальної реальності, представленої технічними засобами. Визначено смислові навантаження, якими наділено поняття "віртуальний" в історії філософії та науковому дискурсі. Виявлено еврестичний потенціал постнекласичної філософії для з'ясування онтологічного статусу віртуальної реальності. Зазначено, що постмодерністська методологія дозволяє визначити віртуальну реальність як інтерактивну, символічну реальність, що містить у собі нестачу реальності та внаслідок цього є умовою пошуку істини, виступає постійним нагадуванням про існування розрізнення між буттям та його формами. Встановлено, що для даного типу реальності характерні нон-фінальна процесуальність та високий креативний потенціал. Обгрунтовано твердження, що на відміну від віртуальної реальності як такої, яка завжди нагадує про існування забуття реальності (буття) у формах її представлення, віртуальна реальність, створена інформаційними та телекомунікаційними технологіями, навпаки, призводить до забуття реальності, стверджуючи можливість абсолютного та вичерпного представлення буття технічними засобами. Зазначено, що внаслідок перманентної процесуальності віртуальної реальності об'єкт, простір, час, причинність у ній інвертуються, знаходяться у процесі постійної зміни.

Герменевтика культурної форми розуміння 2005

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.01 / О.М. Юркевич; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2005. — 40 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати філософської герменевтичної рефлексії щодо проблем розуміння у постуніверсалістській герменевтичній теорії, здійснено перехід від фундаментально-онтологічної до регіонально-антологічної геменевтики, що наповнюється культурним смислом, внаслідок чого виявляється множинність теоретичних герменевтик, які представляють різні культурно-онтологічні форми розуміння. Запропоновано концепцію герменевтичної культури, що обгрунтовується на підставі східнослов'янської, тобто руської герменевтики, де якісна специфіка розуміння виявляється на логіко-гноселогічному, онтологічному, феноменологічному і культурнофілософському рівнях формування герменевтичного знання. На відміну від раціоналістичної західноєвропейської герменевтики, специфіка руської герменевтики визначається як етична герменевтика.

Герменевтична феноменологія вчинку як апріорі морального пізнання 2003

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / О.В. Зарапін; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2003. — 19 с. — укp.

Аннотация: Уперше у межах етичної рефлексії (я повинен) реконструйовано в формі категоріальної моделі установку феноменологічного споглядання, що виходить за межі як екзистенціального (я існую), так і трансценденталістського (я мислю) тлумачення характеру людської присутності в світі. Показано, що виявлене в модальності належного поняття сутності дозволяє подолати традиційну в феноменології жорстку альтернативу "сутність - існування". Доведено, що такий підхід розкриває феноменологічну установку як сферу морального відношення існування людини до розумоосяжного змісту, що належить самому світові. На базі реконструкції основоположних принципів "філософії вчинку" (П.Я.Чаадаєв, М.М.Бахтін, М.К.Мамардашвілі) одержано значно нове трактування положення про вчинок як форму усвідомлення належного. Установлено, що його аналіз виражає послідовний зв'язок феноменів: самозречення - страждання - надія. За допомогою поняття "кінестезис" розкрито категоріальну структуру етичного відношення сутності до існування. Зазначено, що поняттю даної структури відповідає принцип людської "співучасті" в бутті, в межах якого ситуація етичної присутності в світі виявляє сутнісні засади самого світу.

Границі предметності у феноменології 2004

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / С.М. Нєфєдєв; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено можливості іманентистського підходу у феноменології як методологічної альтернативи трансценденталізму. На основі діалектичної реконструкції "предметного" у рамках "речі" установлено, що межі інтенціонального предмета мають не тільки дескриптивний, а і категоріальний характер. Уперше інтенціональний предмет розглянуто як конституйований за допомогою специфічної "комунікативної" субстанції - енергеми. У структурі інтенціонального предмета виявлено наявність ейдетичної форми темпоральності. Визначено ейдетичний статус і можливість феноменологічної фіксації становлення. Запропоновано "генологічний" метод дослідження феномена, реконструйований на основі робіт О.Ф.Лосєва. Запропоновано критерії, що дають змогу визначати межі феноменальних специфікацій, а також визначати ступінь конституйованості "речі" у контексті свідомості.

Моделювання знакових структур (на матеріалі текстів культури) 2003

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / Ю.М. Коротченко; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано синтаксну модель знака, що дає змогу узагальнити наявні підходи до знакових явищ. Зазначено, що денотативна модель не може бути застосована до знакових комплексів культури. Показано, що структурно-аксіологічна модель знака дає змогу включити до сфери знакового аналізу природну мову та знакові комплекси культури завдяки введенню додаткової характеристики знака - цінності. Синтаксна модель узагальнює денотативний і структурно-аксіологічний підходи до знака на підставі введення до знакового аналізу двох нових термінів - синтаксу та семіотичної здатності.

Наукове і художнє пізнання: їх специфіка і взаємодія 2004

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / Т.В. Количева; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2004. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено проблеми специфіки та взаємодії наукового та художнього пізнання як взаємного доповнення двох способів пізнання: логічного та емоційно-чуттєвого, що сумісно відтворюють його цілісність. Виявлено рушійні сили наукового та художнього пізнання - відповідно пізнавальну задачу суб'єкта, яка є винятково результатом роботи інтелектуальних операцій, і домінуючу потребу суб'єкта, що пізнає, яка випливає з його внутрішнього світу та є емоційно-чуттєвою. Виявлено, що пізнавальний процес - це науково-художнє моделювання суб'єктом об'єкта. Встановлено, що в реальному пізнавальному процесі логічне й образне мислення не вступають у протиріччя, а взаємодіють і доповнюють одне одного, й у цій взаємодії образне мислення допомагає сформулювати предметний зміст задачі, що змінюється і трансформується, а логічне мислення є інструментом розв'язання пізнавальної задачі. Доведено можливість розгляду емоцій як сполучної ланки між науковим і художнім пізнанням, а також їх здатність одночасно виступати у ролі цінності пізнавального акту як такого й у ролі оцінки можливості задоволення домінуючої потреби під час пізнання.

Нормативність в конституюванні лінгвістичних одиниць: філософський аналіз 2005

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / А.В. Лактіонова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено онтологічний й епістемологічний аспекти здійснення лінгвістичних сутностей у вигляді лінгвістичних одиниць як фактів мовлення. Значну увагу приділено епістемологічному статусу останніх, а також притаманній їм нормативності (імпліцитні норми), якою забезпечується їх конституювання. Запропоновано розглядати дефініцію "норма" як фундаментальну гіпотезу про можливість лінгвістичної одиниці, яка уможливлює лінгвістичну одиницю разом з усіма іншими нормами про неї та здійснюється у певному прагматичному контексті, що регулює її слушність зовнішнім чином і, у свою чергу, забезпечує можливість її інтерпретації. Розглянуто роль понять факту, норми, оцінки у формуванні концепту лінгвістичної одиниці. На прикладах з історії філософії переосмислено співвідношення між нормативністю й оцінюванням, проаналізовано роль соціальних актів у формуванні нормативності мовлення на підставі аналізу комунікативної філософії, обгрунтовано необхідність і надано варіант відповіді на фундаментальне питання про епістемологічний статус лінгвістичних одиниць у його взаємозв'язку з їх імпліцитною епістемічною нормативністю. Надано формальне визначення норми лінгвістичної одиниці у вигляді правила "свідчення". Висвітлено проблеми нормативного регулювання практичного застосування лінгвістичних одиниць.


[0] [1] [2] [3]

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net