Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог авторефератов Украины

Вы находитесь:
Авторефераты диссертаций Украины
Философские науки
Диалектика и методология познания

Содержание текущего раздела:
Аксіологічний вимір методологічних тенденцій гуманітарного знання 2001

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.02 / Н.В. Буруковська; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Здійснено філософський аналіз ролі аксіологічного аспекту в сучасних методологіях гуманітарних наук. Створено аксіологічно організовану епістеміологічну концепцію в сфері гуманітарного знання, яка дозволила обгрунтувати значення творчого діяльності в гуманітаристиці. Проведено компаративний аналіз художніх текстів сучасних класиків світової літератури як реального підгрунтя філософії модерну та постмедерну, доведено їх вплив на тенденції розвитку методології гуманітарних досліджень. Виявлено, що поява нового методологічного інструментарію в межах гуманітарного знання, певним чином, пов'язана зі зростанням ролі аксіологічного фактора (становлення, мета, наслідки дослідження). Обгрунтовано, що без вирішення однієї з найголовніших проблем сучасної філософської освіти - повноцінного діалогу суб'єктів на креативному рівні - суспільство не може розв'язати проблему виховання та розвитку творчої особистості.

Гносеологічний аспект філософського символізму 2000

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.02 / П.В. Кретов; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського. — О., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено з'ясуванню специфіки проблематики людського пізнання під кутом зору концепції філософського символізму. Розглянуто поняття "символ" та "символізація" на засадах базових положень діалектичної методології та комунікативно-діалогічного тлумачення соціокультурного універсуму. Визначено, що символ як філософсько-культурологічна категорія актуально релевантний для осягнення інтенційованості, механізмів форм людського пізнання; акцентовано увагу на динамічній природі символа (процесуальність символіки) у соціокультурному та спекулятивному пізнанні, обгрунтовано його суттєвий діалогізм, людиновимірність та орієнтованість на творче перетворення дійсності. З'ясовано продуктивність використання у гносеології та методології пізнання концептуальних моделей філософського символізму.

Знання та технології в історичних просторах культури 2005

Источник: Автореф. дис... д-ра філос. наук: 09.00.02 / С.А. Рижкова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 36 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати теоретичної реконструкції систем теоретичного осмислення та практичного перетворення довкілля та соціуму, розроблених в історичних просторах культури конфуціансько-буддійського, ісламського, християнського регіонів світової цивілізації. Проаналізовано методичні принципи та ціннісні орієнтації пізнання, мету та засоби розбудови наукових, освітніх, соціальних інституцій, уявлення щодо можливості та необхідності технологічних та соціальних інновацій постнекласичних концепцій. Визначено просторову та часову межі ієрархічної складної відкритої самоупорядженої еквіфінальної системи "світова соціоприродна цілісність" та інкорпорованих підсистем "регіональні історико-культурні цілісності".

Знання як форма зв'язку свідомості і буття 2003

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.02 / В.Л. Петрушенко; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2003. — 36 с. — укp.

Аннотация: Подано філософську концепцію знання як цілісної інтелектуальної форми, що репрезентує буття для свідомості. Аргументовано необхідність розвитку епістемології як філософської теорії знання на відміну від західних епістемологічних студій, що подають епістемологію як метатеорію наукового знання, тобто як інструментальну науку. Детально проаналізовано знання в аспектах: екзистенціальних особливостей становища людини в світі; соціального відношення; структури образу як вихідної одиниці людини в світі та базової одиниці знання; вихідних компонентів знання в його зв'язках з пізнавальними процесами. Розглянуто знання у трикомпонентній будові (наданості, конструктивності, смисловому компоненті) та як форму і результат активної конструктивної діяльності людської свідомості стосовно видобування універсуму людського бачення дійсності, в якому провідну роль грають смислові орієнтири, іманентні природі свідомості та фундаментальні за значущістю. Через них знання постає органічно вписаним до культурно-історичного процесу. Висвітлено аспекти зв'язку епістемології з культурними та історико-філософськими традиціями.

Логіко-системні аспекти проблеми вимірювання 2005

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.02 / В.В. Готинян; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Наведено логічне обгрунтування поділу поняття "вимірювання" у межах класичної логіки та мовою тернарного опису. Виділено чотири види безеталонного вимірювання за способом його проведення у межах категорій "річ", "властивість", "відношення". Для удосконалення процедур вимірювання виявлено взаємозв'язки між видами безеталонного вимірювання та природою вимірюваного об'єкта - його сутністю за класифікацією Аристотеля. Проведено системно-параметричний аналіз існуючих видів вимірювань. Показано двоїстість визначень еталонного та безеталонного вимірювань, а також додатковість їх результатів. Проаналізовано системні зв'язки еталонного та безеталонного вимірювань. Побудовано та досліджено онтологічні структурні моделі буття для світів еталонно та безеталонно вимірюваних об'єктів. Обгрунтовано перспективи подальшого розвитку безеталонного вимірювання, зокрема, для визначення розмірів мікрооб'єктів.

Природничо-наукові аспекти цивілізаційних досліджень (методологічний та філософсько-історичний аналіз) 2000

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.02 / Н.В. Мірошкіна; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського. — О., 2000. — 18 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто еволюцію природничо-наукових аспектів цивілізаційних досліджень в історичному та філософсько-історичному пізнанні. Виділено провідні парадигми, у рамках яких розвивались уявлення про взаємодію природи та цивілізацій. Визначено, що зміна природничо-наукової картини світу неминуче веде до зміни уявлень про цивілізаційний процес та методології вивчення взаємодії природи та цивілізацій. Підкреслено, що теоретико-методологічною основою сучасної екологізації історичного та філософсько-історичного пізнання є вчення про біосферу та ноосферу В.І.Вернадського.

Реконструктивна рефлексія в філософії науки 2001

Источник: Автореф. дис... д-ра філос. наук: 09.00.02 / В.Л. Чуйко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 42 с. — укp.

Аннотация: Розроблено теоретичну концепцію, яка визначає положення певної методологічної системи рефлексивно співмірне з іншою методологічною системою знань. Обгрунтовано, що методи та методологія, які складають систему знань та не суперечать кореспондентській теорії визначення умов істинності системи наукового знання, залежно від усвідомленої проблеми щодо іншої системи можуть бути джерелом певного типу співмірних основоположень - епістемологічних, онтологічних і методологічних.

Тенденція до єдності природничого та соціогуманітарного знання за доби постнекласичної науки 2006

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.02 / М.І. Кругляк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 18 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано тенденції до єдності природничого та соціогуманітарного знання на сучасному етапі розвитку наукового пізнання. Висвітлено різноманітні підходи щодо питання співвідношення цих знань. Виявлено проблеми єдності природничих і соціогуманітарних наук. Показано можливості їх вирішення у контексті постнекласичної науки. Значну увагу приділено міждисциплінарності та взаємодії різних дисциплін у комплексних дослідженнях, що зумовлює можливість досягнення єдності природничого та соціогуманітарного знання. Зазначено, що в сучасній філософії науки методологічна єдність взаємопов'язується не з єдиним методологічним взірцем, а з взаємодоповнюваністю методів. На підставі аналізу моделей наукового знання, що претендують на універсальність, виявлено спільні риси у структурі даних знань. Відзначено, що тенденція до єдності природничих і соціогуманітарних наук поглиблюється у постнекласичній науці.


[0] [1]

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net