Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог авторефератов Украины

Вы находитесь:
Авторефераты диссертаций Украины
Философские науки
История философии

Содержание текущего раздела:
"Допозитивістський" етап філософії науки (історико-філософський аналіз) 2004

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / О.В. Руденко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Вперше здійснено системний аналіз "допозитивістського" етапу філософії науки, обгрунтовано її становлення саме в цей період як відносно самостійної галузі філософського знання. Визначено, що філософське вчення Арістотеля, раціоналізм та емпіризм Нового часу є умоспоглядальними щаблями формування філософії науки у допозитивістському етапі її історії. Виявлено, що протиставлення філософії та науки у концепції І.Канта є першим обгрунтуванням розрізнення методологічних засад філософії та науки. З'ясовано, що "науковчення" Й.Фіхте вперше визначає основні положення системи наукового знання, або наукової теорії у сучасному розумінні. На підставі встановленої Ф.Шеллінгом можливості застосування методу конструкції у філософії та науці доведено органічний взаємозв'язок філософії та науки, обгрунтовано можливість побудови цілісної, завершеної, систематичної наукової теорії.

Антроподицея Миколи Бердяєва 1999

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / І.В. Сумченко; Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. — Л., 1999. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено аналізу проблеми виправдання людини як провідної теми в філософії М.Бердяєва. Простежено витоки творчості основних попередників антроподицеї філософа. Проаналізовано еволюцію мислителя в поглядах на людину, проблему зла та теодицеї в творчості М.Бердяєва. Встановлено, що виправдання людини, на думку філософа, відбувається в її творчості і через творчість, але філософ розглядає кожний творчий акт як шлях до наближення кінця цього світу. Тим самим М.Бердяєв проводить есхатологізацію творчості в історії. Отже, завдяки творчості людина виступає продовжувачем справи Божого творіння.

Антропологія східної патристики 2002

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / Ю.П. Чорноморець; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано системи антропологічних поглядів мислителів східної патристики. Показано, що антропологія східної патристики розроблена на основі єдиної системи філософських категорій і є вченням про людську природу та два способи її існування. Людина осмислюється представниками східної патристики як створена Богом нерозривна єдність розумної, вольової, афективно-чуттєвої душі та живого тіла. Довершеність людини тлумачиться ними як богоподібність доброчесної та мудрої особистості. Відхилення від шляху духовного самовдосконалення спричиняє дезінтеграцію душі в пристрастях. Процес реінтеграції включає доброчесний праксис, природне споглядання Бога і створеного світу та містичне єднання з Абсолютом.

Арістотелізм у Києво-Могилянській академії 2000

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / Л.З. Черник; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2000. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено особливості проявів інтересу до арістотелізму у філософських курсах Києво-Могилянської академії. Простежено поступове зацікавлення ідеями Арістотеля в Київській Русі, формування раціоналістичної традиції в українській духовній культурі. Визначено причини звернення професорів Києво-Могилянської академії до філософії Арістотеля, проаналізовано прояви схоластизованого арістотелізму та простежено його трансформацію в арістотелізм ренесансний і постренесансний.

Вчення про людину Чернігівського літературно-філософського кола (друга пол. XVII-перша пол. XVIII ст.) 1998

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / О.О. Чорний; Дніпропетр. держ. ун-т. — Д., 1998. — 15 с. — укp.

Аннотация: В дисертації грунтовно досліджено вчення про людину мислителів Чернігівського літературно-філософського гурту, його значення у філософській думці України XVII-XVIII ст. Історико-філософський аналіз людинознавчої проблематики мислителів кола дозволяє конкретизувати шляхи розвитку антропософських ідей на Україні. Вперше комплексно аналізується творчість науковців, які належали до Чернігівського кола і продовжували філософський напрямок Києво-Могилянської колегії на Лівобережній Україні. Дисертант відзначає основні людинознавчі концепції вчених Чернігівського кола, що зберігають свою актуальність при вирішенні сучасних проблем в державі, освіті, вихованні тощо. Вказується на утопічність деяких положень діячів Чернігівського гурту. Дисертаційна робота виконана на основі джерел, декілька з яких вперше вводяться в науковий вжиток.

Гуманістичні засади розуміння людської природи у філософії Д.Юма та їх сучасні інтерпретації 2003

Источник: Автореф. дис. канд. філос. наук: 09.00.05 / М.С. Кириченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 16 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено філософську систему Д.Юма крізь призму її гуманістичної складової, проаналізовано сучасну інтерпретацію основної філософської проблеми - феномену людської природи. Встановлено можливість альтернативного тлумачення філософії Д.Юма у якості органічно поєднаних гносеології та етики, що надає можливість нестереотипного сприйняття його філософії, яка традиційно зводилась до гносеології як єдиноцінного досягнення шотландського філософа. Виявлено, що філософія Д.Юма спрямована на розкриття сутності людини як цілого, про що свідчить взаємозв'язок теорії пізнання, етики, політичної філософії (скепсис до розуму обумовлює довіру до відчуттів; достовірність безпосереднього сприйняття детермінує методологічний скептицизм), тому філософську концепцію Д.Юма визначено як антрополого-гносеологічну. Визначено гуманістичні засади вчення про людську природу, що полягають у дослідженні Д.Юмом людини як істоти, що наділена симпатією (перевага у природі людини симпатії до інших над егоїзмом), справедливістю (гармонійне поєднання благ людини та суспільної корисності), свободою (відчуття свободи під час виявлення волі згідно приховано-внутрішній детермінації). Досліджено обмеженість запозичень окремих положень вчення Д.Юма у сучасному лібералізмі, неповну адекватність сучасного сприйняття проблем філософії Д.Юма у історико-філософських постмодерністських тлумаченнях.

Дилема етатизму та антиетатизму у сучасній французькій філософії (історико-філософський аналіз) 1999

Источник: Автореф. дис... д-ра філос. наук: 09.00.05 / В.В. Хміль; Нац. гірн. акад. України. — Д., 1999. — 32 с. — укp.

Аннотация: Вперше в вітчизняній історико-філософській літературі здійснено аналіз концепцій держави у французькій соціальній філософії другої половини ХХ ст. Для цього виявлено та досліджено головні концепції держави, що репрезентовані різними школами та напрямами. Виявлені алгоритми дають змогу прогнозувати тенденції розвитку як європейської державності, так і розвиток державності в Україні. На основі комплексного аналізу концепцій французьких філософів був обгрунтований кризовий стан традиційних держав, що демонструють певну тенденцію переходу їх до неполітичних моделей, в яких держава буде осмислювати себе з позиції нової людиновимірної системи, де індивідуальні свободи, природні та громадянські права особистості стануть епіцентром розвитку соціальної організації. Незважаючи на розбіжності етатичних та антиетатичних концепцій, в них проявляється загальна тенденція до осмислення неполітичної держави, що характеризується високим рівнем децентралізації, різноманітністю та складністю структури, що прагне до рівноваги державного контролю та суспільної самодіяльності.

Дмитро Чижевський як історик філософії 1999

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / Андрій Олександрович Погорілий; Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 1999.

Аннотация:


[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net