Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог авторефератов Украины

Вы находитесь:
Авторефераты диссертаций Украины
Философские науки
Философия науки

Содержание текущего раздела:
Аксіологічний потенціал наукового знання: поняття, структура, спосіб актуалізації 2003

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.09 / М.Г. Марчук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 40 с. — укp.

Аннотация: Розроблено модель аксіосфери культури, яка розширює можливості змістовного дослідження ціннісних аспектів наукового знання. По-новому трактовано взаємозумовленість аксіологічних (епістемічних, етичних, естетичних) потенцій знання, необхідність їх узгодженої реалізації в процесі наукового дослідження, що випливає з ідеї гармонійного співвідношення Істини, Добра, Краси в системі ціннісних орієнтацій вченого та розуміння реальної небезпеки гіпертрофірованого розвитку в якомусь одному напрямі. Здійснено спробу реабілітувати інтуїтивно-підсвідому, не завжди явно виражену релігійну, сакрально-метафізичну потенцію методологічного мислення вченого, зумовлену потребою гармонізації віри і знання та пов'язаної з інтенцією на цінність абсолютного Блага - кінцевої мети та вищого смислу всіх актів самоствердження людини в світі. Показано плідність, ефективність і практичну значущість аксіологічної теорії знання в процесі переосмислення завдань освіти та виховання, вирішальне значення ціннісного потенціалу мислення в конструюванні загальнонаукової картини світу на засадах еволюціонізму.

Антична математика і становлення системних підвалин філософського раціоналізму 2005

Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.09 / К.М. Узбек; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2005. — 39 с. — укp.

Аннотация: На підставі порівняльного аналізу математичних і філософських знань античності проведено науково-філософський епістемологічний аналіз становлення системних підвалин філософського раціоналізму. Проаналізовано історію розвитку раціональності, починаючи від її зародження в античній математиці та філософії до занепаду класичних форм даного вчення у еліно-римський період. У процесі дослідження виявлено такі принципові положення в історії розвитку раціоналізму як перехід від емпірико-факультативної до доказової та дедуктивно-діалектичної побудови наукового знання, від дискретної математики до континуальної, а потім від класичної до математики неперервних величин. Відзначено, що перші теоретико-філософські системи наукового пізнання елеатів, Геракліта, Левкіппа - Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля, Епікура здійснено на підставі синтезу методів доказу та діалектики. Акцентовано увагу, що криза, по суті, виявляє факти, які не вкладаються у раніше сформовану систему принципів раціональності та потребує її перегляду й переходу на новий рівень, результатом якого є побудова нового теоретичного знання та його філософського обгрунтування.

Герменевтичний потенціал норми в контексті філософії науки 2005

Источник: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.09 / І.О. Роман; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано важливі аспекти проблеми норми в контексті сучасної філософії та методології науки. З'ясовано можливості герменевтики в дослідженні нормативно-ціннісної структури смислу наукових висловлень. Обгрунтовано актуальність даного підходу у процесі трансформації дослідження змісту категорії норми з суб'єкт-об'єктної в суб'єкт-суб'єктну площину природничонаукового та гуманітарного знання. Виявлено методологічні можливості застосування категорії норми в науковому пізнанні. Сформульовано визначення герменевтичної концепції норми як однієї з реалістичних позицій у суперечці про зміст універсалій. На підставі дослідження досвіду тлумачення норм у правових і моральних вченнях встановлено, що співвідношення раціонального та ірраціонального у структурі будь-якої норми є свідченням її внутрішнього потенціалу, що й зумовлює потребу в його герменевтичному дослідженні. Відзначено, що на противагу панлінгвістичним концепціям, нормативнозорієнтована герменевтика надає великого значення сфері невербального, домовного мислення. Показано, що інтерпретація є основним інструментом об'єктивації змісту герменевтичного потенціалу наукової норми. Обгрунтовано тлумачення понять "пояснення" та "розуміння" як взаємозумовлених методів актуалізації потенціалу соціальних цінностей і норм у феноменологічному полі свідомості дослідника.

Гносеологічні проблеми космології раннього Всесвіту 2002

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.09 / Я.В. Тарароєв; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 16 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано "лінійно-послідовну космологічну матрицю" для опису розвитку космологічних знань. Доведено, що інфляційна парадигма займає самостійну чарунку в матриці, яка є узагальнюючою стосовно інших чарунок внаслідок її діалектичного характеру. Відзначено, що в сучасній космології існують проблеми, які неможливо розв'язати емпірично, акцентовано увагу на їх розв'язанні, зокрема, на застосуванні аксіоматичного методу, де аксіомами є базисні характеристики космологічної чарунки. Створення та розвиток космологічної матриці обумовлено досвідом практичної взаємодії людини з навколишньою дійсністю.

Дослідження сутності живої сили в еволюції людської тілесності (методолого-синергетичний аналіз) 2005

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.09 / А.П. Возний; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено суть поняття "живі сили" організму з використанням категорії "Рід" - єдиного системного різноманіття змісту "живого організму" (і життя як такого взагалі), а також видові відмінності, що становлять системне різноманіття та способи прояву "живої сили". Відзначено, що принциповим для даного дослідження є визначення протилежності між: "фізичною" (механічною) і "живою силою організму". Сила визначається як здатність опрацювати (у фізичому розумінні) або вивести зі стану спокою деяке фізичне тіло. На противагу цьому "живу силу" організму визначено як діючу творчу активність (інтелектно-інноваційну краетивність у конкурентному середовищі взаємодії штучного та природного інтелектів у біосферному та ноосферному вимірах людського буття). Тобто така творча активна сила організму, що забезпечує його відтворення, збереження і системно цільовий, вибірково спрямований розвиток, зміст якого відображається (для людини) усвідомлено поставленою метою, тобто ідеальністю (волі, розуму, душі) залежно від стану та потенційних можливостей наявних матеріальних сил людської тілесності.

Екологічне знання та його вплив на формування стилю мислення в сучасній науці 2001

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.09 / А.В. Матвійчук; Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано підхід до екологічного знання як до специфічної галузі, яка постає складноутвореною системою різнорідного знання, відмінною за рівнем концептуально-теоретичної та соціальної організації. Відмічено особливе значення екологічного знання у соціокультурній сфері та безпосередній вплив галузі на формування стилю мислення в сучасній науці, а також механізми подібного впливу та його результати. Визначено характерні риси (особливості) екологічного стилю мислення, що можуть стати основою для вирішення глобальних проблем сьогодення.

Життєвий світ людини та переживання нею стану самотності як предмет філософського аналізу 1999

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.09 / Н.Г. Каралаш; Чернів. держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено проблему людської самотності та самовідчуженості як у різних формах індивідної буттєвості, так і в соціально-комунікативних процесах. Розкриваються основні причини та соціальні наслідки названого феномену, аналізуються різні шляхи ліквідації кризових явищ та оптимізації життєдіяльності людей в нинішньому українському суспільстві. Концепція дослідження будується на системному та діяльнісному підходах щодо явищ соціального та індивідуального порядку, з використанням комунікативної і синергетичної парадигм.

Концепція самоорганізації макросоціальних структур та її методологічна роль в осмисленні феномену соціальної еволюції 2005

Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.09 / А.Є. Лебідь; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: З'ясовано сутність синергетичної парадигми та її методологічну роль в осмисленні феномену соціальної еволюції та макросоціальних систем. Проаналізовано основні концепції соціального розвитку у межах класичної, некласичої та постнекласичної парадигми наукового знання. Доведено, що використання синергетичної методології у дослідженні процесу соціальної еволюції дозволяє сформувати нові соціальні стратегії та орієнтири, визначити тенденції та перспективи суспільного розвитку. Підтверджено тезу про залежність напрямку еволюції та підвищення ефективності функціональності макросоціальних структур від органічного поєднання параметрів організації та самоорганізації, послідовного втілення соціальних новацій і використання толерантних методів управління соціально-економічною діяльністю.


[0] [1] [2] [3] [4]

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net