Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог авторефератов Украины

Вы находитесь:
Авторефераты диссертаций Украины
Филологические науки
Теория литературы

Содержание текущего раздела:
Автор та герой як суб'єкти поетичного буття 2000

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.06 / О.В. Самойлов; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2000. — 16 с. — укp.

Аннотация: Теоретично висвітлено суперечності, що виникає у разі традиційного приписування автору можливості завершення та створення "цілого" поетичного буття. Ця суперечність полягає в тому, що сам автор залишається принципово незавершеним, тому що він не входить у простір, який завершується. Але позиція автора є постійно мінливою і виключає саму можливість створення ним "цілого" поетичного буття, передбачає, водночас з цим, створення "цілого" самого автора. Це означає вихід зі сфери естетичного, цілком включеного в кореляцію "я - інший", тобто, добровільну відмову від продовження акту уявлення, здатного в суттєвій формі явити через судження про "прекрасне" предмет цього судження і, водночас, здатного в чуттєвій формі створити через судження про "високе" предмет цього судження. Якщо предмет судження про "прекрасне" займає позицію "іншого", пояснюваного судженням з позиції "я", що повністю вписується у кореляцію "я - інший", то предмет судження про "піднесене" і саме судження про нього одне і те ж, що порушує закономірності кореляції "я - інший". За відсутності наявних доказів існування предмета судження про "піднесене", можна повірити в його існування, тим самим вийти за межі кореляції "я - інший", віднести предмет "піднесеного" до предметів віри, що існують поза кореляцією "я - інший". Це дозволяє говорити про архітектоніку віри, як про надархітектоніку, що містить у собі архітектоніку естетичного об'єкта (кореляції "я - інший") і дозволяє автору, зберігаючи свою тілесну обмеженість, завершувати поетичне буття: створювати "ціле" героя та "ціле" автора. Тобто, автор, втілений в образ, стає автором-творцем, що займає позажиттєву/позазнаходжувану позицію щодо хронотипів зображуваного і зображувального світів, а не з'являється відразу як автор-творець, минаючи стадію автора, втіленого в образ.

В.Винниченко та І.Бунін: еволюція психологізму в малій прозі 2000

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.06 / Л.В. Мацевко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2000. — 24 с. — укp.

Аннотация: Малу прозу В.Винниченка та І.Буніна розглянуто у принципово новому теоретичному ракурсі. Досліджено твори обох письменників з точки зору специфіки художнього психологічного аналізу. Засадним принципом, на якому грунтується дослідження, є зміна ідейно-естетичних пріоритетів у літературі початку XX ст. і як наслідок - трансформація літературних жанрів. Зіставний аналіз малої прози Винниченка і Буніна довів перспективність встановлення і вивчення типологічних паралелей у їх творчості, зокрема, на рівні філософсько-світоглядного та естетичного узагальнення. Досліджено засоби психологізації, які функціонують у малій прозі, зроблено висновки: у художній системі Винниченка і Буніна домінує психологізм, як визначальний чинник характеротворення; традиційні (статичні й динамічні) засоби психологізації увиразнюються і видозмінюються, підпорядковуються неореалістичним засадам.

Взаємозв'язок жанру та пафосу в драматургії М.Булгакова 1998

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.06 / Г.А. Степанова; Дніпропетр. держ. ун-т. — Д., 1998. — 18 с. — укp.

Аннотация: У дисертації досліджується проблема жанроутворення в драмі як літературному роді. Жанроутворюючим фактором визнається категорія пафосу як авторської оцінки. Простежується специфіка драми як роду літератури у взаємозв'язку із пафосом та його вплив на визначення типу конфлікту драматургічного твору. Автор пропонує концепцію жанрів драматургічної спадшини М.Булгакова та визначає специфіку жанрів п'єс драматурга у зв'язку із особливостями його світовідчуття, що впливає на пафос творів.

Внутрішня організація прозового тексту (на матеріалі художніх творів Івана Франка) 2002

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.06 / С.М. Луцак; Терноп. держ. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. — Т., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено внутрішню організацію прозового тексту і визначено рівні його структури. Проаналізовано особливості епічного роду літератури (специфіку прозового художнього мислення, вихідні принципи прозової нарації, способи естетичного взаємозв'язку змісту та форми, прийоми "спорудження" композиції. Виявлено внутрішні текстові закономірності втілення буттєво-онтологічного сенсу в художньому дискурсі (твори І.Франка з виразною та втаємниченою у текстовому ладі історіософською ідеєю). Розглянуто внутрішню організацію прозової спадщини І.Франка, оцінено виявлену художню структуру в контексті розвитку української літератури межі ХІХ - ХХ ст. Визначено наративні особливості жанрових структур текстів І.Франка крізь призму їх образного ладу. Акцентовано увагу на культурологічній ролі текстів І.Франка.

Віршування Івана Франка в контексті української версифікації XIX - поч. XX століття 2001

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.06; 10.01.01 / Б.І. Бунчук; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. — К., 2001. — 36 с. — укp.

Аннотация: На підставі аналізу всіх творів І.Франка діахронічно (за десятиліттями) та синхронічно розглянуто його віршування - метрику, ритміку, строфіку та римування. Частково охарактеризовано риму поета. З'ясовано питання щодо віршованої майстерності митця, визначено рівень його новаторства.

Гармонія як основа єдності літературного твору 2000

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.06 / Оксана Анатоліївна Кравченко; Донецький національний ун-т. — Донецьк, 2000.

Аннотация:

Генеза та функціонування числової символіки у поезії ХХ століття 2001

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.06 / Л.М. Мних; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено проблеми інтерпретації числової символіки у поезії ХХ ст. Вперше у вітчизняному літературознавстві описано та проаналізовано чотири традиції числової символіки в європейській поезії - античну, фольклорно-міфологічну, іудейську та християнську. В античній традиції вперше здійснено рефлексію над числом, яка відділила його від речі та втілилась у концепції числової гармонії космосу. Зроблено висновок, що числова символіка в структурі художньої цілісності використовується у трьох аспектах: композиції, просторово-часовій організації твору та художній образ (у двох можливих варіантах - числового образу й образу числа).

Диверсифікація авторської свідомості в інтелектуальній прозі В.Домонтовича 2006

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.06 / М.О. Гірняк; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Здійснено спробу систематизації провідних підходів до осмислення проблеми авторської свідомості у світовому, зокрема українському літературно-критичному дискурсі. Показано необхідність удосконалення термінологічного апарату з даної проблеми та запропоновано шляхи розв'язання термінологічних непорозумінь. Висвітлено механізми встановлення взаємозв'язків між автором як реальною особою, а також як текстуальною категорією. Обгрунтовано доцільність вивчення авторської свідомості шляхом комплексного аналізу художніх творів письменника, наукової, культурфілософської та епістолярної спадщини митця. Структуровано явище авторської свідомості та наведено модель її дослідження як цілісної функціональної системи. З'ясовано взаємозв'язок ментальних структур письменника та поверхневих і глибинних структур його художньої роботи. Висвітлено поетику творів В.Домонтовича в аспекті авторської свідомості, здійснено системне дослідження прози письменника, зокрема, проаналізовано домінантні образи, а також наративні, сюжетно-композиційні та жанрово-стильові особливості творчості митця.


[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net