Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог авторефератов Украины

Вы находитесь:
Авторефераты диссертаций Украины
Филологические науки
Украинский язык

Содержание текущего раздела:
Ступені фразеологізації речень 2001

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / М.І. Личук; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2001. — 16 с. — укp.

Аннотация: Визначено статус речень фразеологізованої структури. З'ясовано роль постійного компонента у формуванні фразеологізованих речень закритої структури, напівфразеологізованих і фразеологізованих речень змішаного типу. Проаналізовано їх семантичну структуру, зміни у кількісному та якісному складі конструктивно обов'язкових компонентів. Досліджено формально-граматичну та семантико-синтаксичну специфіку фразеологізованих речень змішаного типу.

Стійкі дієслівні сполуки у публіцистичному тексті: типологічні ознаки та експресивний потенціал 2002

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.О. Бойченко; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2002. — 18 с. — укp.

Аннотация: Проведено системно-функціональне описання стійких дієслівних сполук українського публіцистичного тексту. Розроблено підхід до вивчення стійких дієслівних сполук як лексико-граматичних аналітичних одиниць мови, що знаходяться на межі між вільними словосполученнями та фразеологізмами. Розглянуто фактори стійкості цих сполук. З використанням методу семного аналізу досліджено семантичні процеси у дієслівних компонентах та визначено тенденції їх сполучуваності з іменниковими компонентами. Охарактеризовано коло дієслів-дериваторів, які є найбільш продуктивними у творенні стійких дієслівних сполук. Розглянуто внутрішню валентність стійких дієслівних сполук, їх синтаксичні функції та зв'язки у реченні.

Стійкі народні порівняння як об'єкт фразеології (семантичний і структурний аспекти) 2002

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / А.М. Найда; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Визначено теоретичні засади фразеологізації народних порівнянь, опрацьовано їх ідеографічну класифікацію з метою виявлення ідеографічних груп, ідеографічних і синонімічних рядів, а також структурно-семантичних моделей. Проаналізовано мотиви та шляхи виникнення варіантів стійких народних порівнянь, показано модифікаційні зміни на різних мовних рівнях (фонетичному, морфологічному, синтаксичному). Описано основні шляхи та способи формування стереотипних образів-характеристик антропонімів за допомогою образних стійких народних порівнянь.

Суб'єктивна модальність у діалозі та полілозі сучасної української драми (семантика та прагматика) 2006

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.М. Сафонова; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено загальнотеоретичний та семантико-прагматичний аналіз категорії суб'єктивної модальності (СМ) на рівні драматургічного дискурсу (ДД). Всебічно вивчено діалогічне та полілогічне мовлення драми, їх структуру, семантичну та прагматичну роль у репрезентації ставлення мовця до змісту повідомлюваного. Розглянуто специфіку вираження СМ у ДД у кореляції до логічного та синтаксичного плану її функціонування, введено поняття модалеми, її статусу в дискурсі, запропоновано типологію модалем з опорою на семантичну конгруентність категорії СМ та оцінки. Висвітлено етіологію суб'єктивно-модальних смислів ДД, зокрема вплив референції, конситуації та підтексту на загальну смислову рамку тематичного діалогічного блоку, розкрито значення паратексту у розумінні інформаційного тла ДД як дискурсів невласне креолізованої природи.

Суб'єктні синтаксеми у структурі простого речення 1998

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Г. Межов; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 1998. — 19 с. — укp.

Аннотация: У дисертації проведено системне дослідження суб'єктних синтаксем у семантично елементарному та неелементарному простому реченні. Виділено семантичні різновиди суб'єктних синтаксем залежно від семантичних типів предикатів. Описано відмінкові та прийменниково-відмінкові засоби вираження семантико-синтаксичної категорії суб'єкта. Розглянуто позиційні варіанти суб'єктних синтаксем.

Суспільно-політична лексика у пресі 90-х років ХХ ст. (семантико-функціональний аналіз) 2004

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.В. Холявко; Кіровогр. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. — Кіровоград, 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано сучасну суспільно-політичну лексику української мови, з'ясовано зміст понять публіцистичного стилю, політичного дискурсу, суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології. З урахуванням парадигматичних та синтагматичних відношень між словами суспільно-політичного шару лексики здійснено тематичну класифікацію мовних одиниць. Визначено напрямки їх семантико-функціонального розвитку, описано механізми мовних змін (актуалізації, переконотації, функціонування семантично переосмислених слів). Виконано аналіз модифікацій структури значення суспільно-політичних лексем (розширення та звуження семантичного обсягу слів). Обгрунтовано значущість ролі метафор у політичній комунікації, яка полягає у здатності їх поняттєвих сфер-джерел сприяти розумінню політичних процесів. Описано способи експлікації соціально-ідеологічної оцінки.

Суфіксальна підсистема сучасної української літературної мови: будова та реалізація 2000

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / Є.А. Карпіловська; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2000. — 36 с. — укp.

Аннотация: Вперше в україністиці здійснено комплексне дослідження будови та реалізації суфіксальної підсистеми сучасної української літературної мови у двох можливих формах її існування та представлення: як упорядкованого інвентаря одиниць - складника загальної системи мови та упорядкованої сукупності продуктів її реалізації в структурах простих (з одним коренем) слів. Обидві зазначені форми існування та представлення суфіксальної підсистеми проаналізовано в статичному та динамічному аспектах. Встановлено параметри будови суфіксальної підсистеми та закономірності продукування структур слів з її участю. Одержані результати узагальнено в суфіксальній граматиці - складнику загальної функціональної граматики сучасної української літературної мови. Така граматика складається з двох відносно самостійних, але взаємозалежних частин: 1) внутрішньоінвентарної, що описує закономірності будови суфіксальної підсистеми, діагностичні ознаки кожної з її одиниць та їх взаємозв'язки з іншими одиницями в межах інвентаря підсистеми і грунтується на парадигматичних відношеннях між одиницями одного класу морфем, та 2) позаінвентарної. Призначення останньої полягає у формулюванні правил дії механізму реалізації будь-якої суфіксальної одиниці або типу одиниць у морфемних чи словотвірних структурах слів, правила якої грунтуються на синтагматичних відношеннях між одиницями одного або різних класів репрезентантів морфем у слові. Для найменнування сукупності всіх моделей реалізації в слові певної суфіксальної одиниці запроваджено термін поле реалізації суфіксальної одиниці. За роллю у структурі слова виділено три основні функціональні типи одиниць суфіксальної підсистеми, об'єднані родовим поняттям суфіксальна одиниця: еталонні одиниці - 1) суфікси з дериваційною функцією та їх оточення (ближнє й дальше), 2) суфіксоїди - одиниці з класифікувальною, або кваліфікативною функцією у складі подільних основ непохідних слів та 3) суфіксальні зв'язки з конструктивною, суто структурною функцією. Форму, зміст (значущість) та моделі розподілу в слові суфіксальних одиниць цих типів досліджено з погляду їх здатності до варіювання, або одно- чи багатомірності вияву у структурі слова. Мірність є універсальним параметром для упорядкування одиниць дослідженої підсистеми за відношеннями не лише виведення (підпорядкування), а й рівноправності, зокрема, дублетності та анонімії. На підставі вивчення принципів й закономірностей формального та семантичного варіювання суфіксальних одиниць виділено вихідні (елементарні, далі неподільні за формою або змістом) й вивідні (складені, вторинні) одиниці. Завдяки цьому встановлено механізм творення нових одиниць інвентаря суфіксальної підсистеми сучасної української мови, визначено шляхи його можливого поповнення. Створена функціональна суфіксальна граматика становить єднальну ланку між упорядкованим інвентарем окремих суфіксальних одиниць і структурами конкретних слів мови, в яких їх реалізовано, а отже, є аналогом механізму породження простих слів із суфіксальними одиницями в сучасній українській мові. Розроблено типову схему двомірної матриці - моделі графічного представлення полів реалізації суфіксальних одиниць різних типів. Вона відіграє роль еталону для визначення ступеня реалізації можливих ознак мірності (формальної, змістової, функціональної) в матрицях конкретних суфіксальних одиниць. Залежно від кількості ознак мірності, властивих елементарним одиницям, встановлено 5 ступенів їх впорядкування в межах суфіксальної підсистеми. З'ясовано параметри організації таких одиниць як в межах кожного окремого ступеня, так і між ступенями, їх пріоритети та системотворчу силу. Представлення полів реалізації суфіксальних одиниць у вигляді матриць дозволило унаочити процеси відбору, перетворення та розміщення в слові окремих суфіксальних одиниць, а також уможливило з'ясування в повному обсязі моделей їх внутрішньослівного функціонування, визначення ступеня реалізації в простих словах сучасної української мови потенціалу дослідженої суфіксальної підсистеми, прогнозувати поповнення її інвентаря та перспективи його реалізації у складі простих слів.

Суфіксальний словотвір іменника в говірках полісько- середньонаддніпрянського порубіжжя 2003

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.В. Дика; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2003. — 19 с. — укp.

Аннотация: На підставі магнітофонних записів діалектного мовлення (понад 70-ти годин звучання) та зібраних матеріалів здійснено аналіз похідних іменників у говірках полісько-середньонаддніпрянського порубіжжя. Виявлено інвентар словотворчих афіксів. З'ясовано семантичні поля кожного суфікса у межах граматичних родів іменника. Установлено омонімічні та синонімічні відношення між суфіксами. Окреслено продуктивність словотворчих моделей і факсів. Показано, що творення нового слова відбувається в межах певної лексико-словотвірної групи, що є вужчим поняттям, ніж словотвірний тип, визначальними факторами при цьому є відповідний суфікс як класифікуючий елемент та загальна семантика лексико-словотвірної групи. Зазначено, що текстовий дискурс лексико-словотвірних явищ відтворює умови формальної та функціональної варіативності суфіксальних похідних іменників у говірках полісько-середньонаддніпрянського порубіжжя.


[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56]

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net