Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог авторефератов Украины

Вы находитесь:
Авторефераты диссертаций Украины
Филологические науки
Украинский язык

Содержание текущего раздела:
Типологія дискурсивних одиниць в українському епістолярному мовленні 2005

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.В. Павлик; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розкрито суть поняття дискурсивної одиниці в аспекті аналізу дискурсу. Установлено жанрологію епістолярних текстів, з'ясовано статус епістолярного мовлення в системі функціональних стилів. Здійснено комунікативно-прагматичну та функціонально-стильову характеристику дискурсивних одиниць українського листування. Визначено специфічні і загальнотекстові дискурсивні одиниці епістолярію як писемної форми мовлення, зокрема: директивні конструкції, наративні моделі, питальні та окличні речення, засоби вираження емоційного стану, маркери соціального статусу, засоби ініціалізації та завершення епістолярного тексту, стандартизовані формули звертання, привітання, усталені форми побажання, поздоровлення, віншування, вибачення, вдячності, запрошення.

Типологія епідигматичних відношень полісемічних флороназв та їх похідних у лексиці сучасної української мови 2005

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.М. Пітель; Прикарп. нац. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Розкрито сутність явища епідигматики, досліджено природу внутрішньослівних і міжслівних відношень, встановлено їх мовну та позамовну зумовленість. Наведено характеристику народної етимології як вияву "асистемних" епідигматичних зв'язків і простежено її вплив на слова, що належать до макроепідигм з вершиною "назва рослини". Вперше встановлено та описано типологію формальних і семантичних інтра- та інтервербальних відношень слів макроепідигм флоролексем шляхом виведення їх тематичних і семних моделей, проаналізовано співвідношення семантичного обсягу вихідних та результативних одиниць. На підставі вивчення мотиваційних зв'язків між словами або семемами у макроепідигмах флороназв встановлено, що у кількісному відношенні та за рівнем регулярності найбільш важливим типом асоціативно-дериваційних епідигматичних зв'язків є метонімія, метафора та гіпо-геперонімія. Виявлено процеси словотворення, зумовлені відношеннями подібності та суміжності між самими мовними одиницями (окремі випадки префіксації, суфіксації та універбації).

Типологія речень із предикатами партитивного відношення в українській мові 2004

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.В. Ситар; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: На матеріалі української мови здійснено аналіз моделей речень з предикатами партитивного відношення. Надано класифікацію предикатів партитивного відношення за формальними та семантичними критеріями. Встановлено типове значення та структурну схему дієслівних і субстантивних моделей речень, з'ясовано лексичне наповнення їх обов'язкових позицій, виявлено типи факультативних поширювачів, простежено регулярні синтаксичні та комунікативні перетворення базових структур. Особливу увагу приділено закономірностям видозміни та ускладнення партитивного значення у межах субстантивних речень.

Типологія словотвірних парадигм іменника в українській мові 2006

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / З.О. Валюх; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2006. — 36 с. — укp.

Аннотация: Обгрунтовано теоретичні засади словотвірної парадигматики. Проаналізовано основні підходи до тлумачення поняття "словотвірна парадигма". З'ясовано структурно-семантичну специфіку словотвірної парадигми у контексті морфологічної та синтаксичної дериваційної парадигми. Установлено типові словотвірні парадигми лексико-семантичних груп іменників у сучасній українській мові, на базі яких створено словотвірну парадигматику іменника. Обгрунтовано виокремлення зон даної парадигми за частиномовною належністю дериватів і виділено структурні типи словотвірних парадигм залежно від кількості таких зон. Проаналізовано глибину семантичних позицій відіменникових словотвірних парадигм. З'ясовано специфіку словотвірної поведінки різних лексико-семантичних груп іменників і визначено основні мовні та позамовні чинники, що впливають на дериваційний потенціал вершинних слів парадигми. Систематизовано іменники з нульовою словотвірною парадигмою. Запропоновано типологічну характеристику даної парадигматики іменника.

Типологія факультативних прислівних компонентів речення 2005

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.І. Кухар; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Комплексно досліджено категорійну природу факультативних прислівних компонентів формально-граматичної структури речення, визначено критерії виокремлення цих компонентів за ознакою "обов'язковість/факультативність" і місце факультативних прислівних компонентів у системі інших компонентів речення. Розкрито механізм утворення цих компонентів з власне-синтаксичних і невласне-синтаксичних підрядних словосполучень, синтаксичні зв'язки та семантико-синтаксичні відношення між словами яких зберігаються під час транспортування словосполучень у речення. Описано формально-граматичні моделі факультативних прислівних компонентів з опорою на частиномовні властивості головного і залежних слів у підрядних словосполученнях. Установлено семантичні параметри типології факультативних прислівних компонентів, охарактеризовано сематичні типи цих компонентів: атрибутивний, об'єктивний, обставинний.

Українська антропонімія у Генеральному описі Лівобережної України 1765 - 1769 рр.: словотвірна і морфологічна структура (на матеріалі Київської сотні Київського полку) 2003

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.В. Глущик; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено словотвірну та морфологічну структури української антропонімії на матеріалі Генерального опису Лівобережної України 1765 - 1769 рр. - унікальної писемної пам'ятки XVIII ст., яка ще не розглядалась у контексті лінгвістики. Антропоніми досліджено за кількома ознаками. За кількістю одиниць, які входять до їх складу, та співвідношенням власних/загальних назв виділяються одно-, дво-, три- та чотиричленні іменнування, а також описові конструкції. Досліджено основні групи імен за походженням (слов'янські, грецькі, давньоєврейські, латинські), наведено показники їх частотності та варіативності. Проаналізовано основні функціональні характеристики імен, прізвиськ, патронімів, визначено місце прикметникових іменувань з суфіксом -СК- у цій системі. Визначено основні способи та моделі творення імен, прізвиськ, патронімів, а також словотвірні формати, які використовуються. З'ясовано головні риси системи іменування; активне використання однопоколінних іменувань; прямий порядок елементів іменування (розміщення імені на першому місці); словотвірні зміни у разі формування жіночого прізвиська або патроніма. Ознаками розвитку та динамічності системи іменувань можна вважати наявність варіантів фонетичного та словотвірного характеру, використання похідних утворень замість канонічних варіантів імен.

Українська афористика: структурно-семантичний та функціональний аспекти 2005

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.М. Шарманова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Здійснено дослідження структурно-семантичної та функціональної типології афоризмів у сучасній українській літературній мові в парадигмі антропоцентричного, когнітивного та прагматичного підходів. Уточнено концепцію параміологічної сутності афоризму, обгрунтовано його мовний статус і специфіку. Висвітлено основні підходи щодо лінгвістичної ідентифікації афоризмів. Узагальнено комплекс семантичних явищ, що становлять основу структурного моделювання афоризмів, досліджено зв'язки між їх семантичною, формально-граматичною організацією та комунікативною спрямованістю. В контексті функціональної парадигми проаналізовано комунікативні особливості мовних одиниць: місце афоризму в структурі макротексту, загальне емоційно-смислове поле, експресивні засоби образності й оцінності, реалізацію категорії адресантності. В процесі аналізу структурно-семантичних, функціональних і комунікативно-прагматичних аспектів української афористики використано теоретичні положення філософії, етнолінгвістики, етнокультурології, літературознавства, психології.

Українська граматична терміносистема (історія та сучасний стан) 2001

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Медведь; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2001. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено українську граматичну терміносистему в динамічному та статичному аспектах. Проаналізовано системні зв'язки та відношення між термінами в межах української граматичної терміносистеми. Особливу увагу приділено теоретичним і методологічним аспектам термінознавчого дослідження окремих розділів термінології, яка на певному етапі свого розвитку формується в терміносистему. Встановлено, що українська граматична термінологія є однією з найдавніших в українській мові, її витоки сягають ХІІ ст. Запропоновано нову періодизацію історії розвитку цієї термінології від першовитоків до сучасного періоду. На сучасному етапі українська граматична терміносистема є розвиненою термінологічною системою, зв'язки між термінами в якій простежуються на понятійному, словесному та словесно-понятійному рівнях.


[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56]

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net