Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог авторефератов Украины

Вы находитесь:
Авторефераты диссертаций Украины
Филологические науки
Украинский язык

Содержание текущего раздела:
Епістолярій Михайла Коцюбинського в історії української літературної мови (особливості конотації епістолярію письменника) 2005

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / А.О. Найрулін; Луган. нац. пед. ун-т ім. Т.Шевченка. — Луганськ, 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено особливості конотації епістолярної спадщини М.М.Коцюбинського в прагмалінгвістичному та культурологічному аспектах. Установлено, що конотація є універсальною текстово-семантичною категорією, яка реалізується в опозиціях позитивна/негативна. З'ясовано, що епістолярний текст характеризується такими диференційними ознаками: емоційність, експресивність, оцінність, які апелюють до дослідження конотативних особливостей у ньому. Виявлено, що в епістолярію письменника переважають позитивні культурні конотації, які можуть виступати в комплексі з ситуативно-психологічними. До позитивних віднесено також власне мовні конотації. З'ясовано, що серед негативних домінують ситуативно-психологічні, меншою мірою представлені культурні конотації ідеологічності й патріархальності. Визначено, що в епістолярному стилі найбільшої конотації зазнають формули-звернення, привітання, побажання, прохання та підпису, постскриптуми, у яких переважають позитивні конотації.

Загальномовна та індивідуально-авторська фразеологія в художніх текстах (на матеріалі творів О.Гончара) 2000

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.Ф. Щербачук; Дніпропетр. держ. ун-т. — Д., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено складний механізм функціонування фразеологічних одиниць (ФО) у художніх текстах. Розглянуто специфіку художнього тексту та своєрідність індивідуально-авторського стилю О.Гончара на фразеологічному рівні. Проаналізовано узуальні й оказіональні ФО в аспекті контекстуальної реалізації. На матеріалі творів О.Гончара запропоновано класифікацію основних способів використання загальномовної та індивідуально-авторської фразеології в художніх текстах, удосконалено принципи укладання словника фразеовживань.

Загальні жіночі особові номінації в українській мові XVI - XVII століть: словотвір і семантика 2001

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / М.П. Брус; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано словотвірну й лексико-семантичну структури загальних жіночих особових назв в українській мові XVI - XVII ст. Досліджено, що апелятиви на позначення жінок утворювалися в українській мові зазначеного періоду за допомогою суфіксального, префіксального, префіксально-суфіксального, флексійного способів словотворення, словоскладання та субстантивації. У процесі деривації вони реалізують здебільшого модифікаційні словотвірні значення, рідко мутаційні значення. Творення жіночих дериватів супроводжується морфонологічними явищами, які мають переважно комплексний характер, що виявляється в одночасному прояві кількох змін. Охарактеризовано лексико-семантичні підгрупи загальних жіночих особових назв, їх семну структуру, семантичні відношення синонімії, гіпонімії й антонімії між фемінітивами. Проведено порівняльний аналіз загальних жіночих особових назв української мови XVI - XVII ст. і сучасної української мови. Відзначено зміни, які відбулися у словотвірній та лексичній підсистемах фемінітивів української мови XVI - XVII ст. на сучасному етапі.

Закономірності якісної кваліфікації предметних імен у структурі українського наукового стилю 2003

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.І. Чернишова; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2003. — 18 с. — укp.

Аннотация: Досліджено предметні імена у системі семантико-парадигматичних зв'язках з метою встановлення їх диференційних, класифікаційних ознак та особливостей функціонального навантаження у реченнєвій структурі наукового тексту будівельної тематики. Вперше на підставі системного та комплексного аналізу атрибутивного оточення предметних субстантів визначено спектр якісно-кваліфікаційних можливостей спеціалізованих і неспеціалізованих атрибутивних елементів у структурі формально неелементарного простого речення, з'ясовано структурно-семантичні особливості якісної кваліфікації предметних субстантів предикативними частинами. Акцентовано увагу на виявленні функціонально-жанрових особливостей наукових текстів будівельної тематики.

Запозичення з англійської мови в лексико-семантичну систему української мови кінця ХХ та початку ХХІ століття 2002

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.О. Попова; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2002. — 17 с. — укp.

Аннотация: Приплив значної кількості нових запозичень з англійської мови зумовлено посиленням міждержавних і міжмовних контактів у результаті суспільно-економічних перетворень в Україні. Автором встановлено місце нових запозичень у лексико-семантичній системі сучасної української мови з урахуванням сфери їх поширення. Здійснено лексико-семантичний аналіз новітніх англіцизмів.У роботі показано зростання кількості нових запозичених слів та актуалізація тих, що перебували на периферії лексичного складу. Визначено функціональні сфери української мови, що поповнюються новими запозиченнями з англійської мови, а також ті,де актуалізуються слова, що були обмежені у вживанні і нині втратили ідеологічні семи.Також подано історичні довідки про час входження окремих груп слів в українську мову, їх функціонування та лексичне освоєння.

Засоби вираження вольової модальності в текстах кодексів України 2005

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.Г. Рогожа; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2005. — 24 с.: рис. — укp.

Аннотация: Розкрито суть поняття вольової модальності (ВМ) у сучасному офіційно-діловому контексті, визначено засоби реалізації модальності з урахуванням лексичних, морфологічних, реченнєвих параметрів законодавчих документів. Виділено тип реальної ВМ, який передбачає вираження у ствердній формі реальності предикативних відношень, повідомлення про які не супроводжуються суб'єктивної оцінкою з боку мовця. Наведено уявлення мовця про об'єктивну дійсність з можливим правом вибору відповідної ситуації, зумовленої волевиявленням суб'єкта дії. Здійснено структурний та композиційний аналіз речень, текстів кодексів в аспекті їх модальної організації та комунікативного завдання.

Засоби тема-рематичного поділу висловлення 2006

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.О. Меркулова; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: На матеріалі української мови здійснено аналіз засобів вираження тема-рематичного поділу висловлень. Обгрунтовано теоретичні засади вивчення актуального членування висловлення, здійснено розмежування понять мова та мовлення, речення та висловлення, запропоновано класифікацію темо- та ремоідентифікаторів за формальними та семантичними критеріями. Встановлено ієрархію впливу ремоідентифікаторів на комунікативну структуру висловлення, з'ясовано їх лексичне наповнення, синтаксичне навантаження, позиційність, залежність від комунікативних реєстрів та типів висловлень. Виявлено частотність уживання різних типів ремоідентифікаторів у структурі українського висловлення та описано особливості функціонування їх певних варіантів з урахуванням позиції, додаткового значення, впливу на тема-рематичний поділ, інтонації та комунікативної мети. Особливу увагу приділено вивченню актуального членування в аспектах прагматики, нейро- та комп'ютерної лінгвістики, а також у зв'язку з категоріями пресупозиції та інтенціональності.

Значення преференційності та способи його вираження в українській мові 2004

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / П.Б. Ткач; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Здійснено системний аналіз висловлень зі значенням преференційності з урахуванням їх структурно-граматичних, лексико-семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей. З'ясовано, що преференційність є специфічним змістовим ставленням, яке формується на основі значення операціональної порівняльної оцінки й надає висловленню іллокутивної сили. Доведено, що найбільш адекватною формою вираження значення преференційності в українській мові є складне речення, оскільки його поліпредикативна структура більшою мірою відповідає поліпропозитивному змісту преференційних висловлень. Зроблено висновок, що реченням зі значенням преференційності властиві специфічні ознаки - формальні, формально-семантичні та власне семантичні. Установлено, що значення преференційності формується у своєрідно організованих конструкціях, які функціонують як різноманітні мовленнєві дії: репрезентативи, директиви, експресиви, комісиви.


[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56]

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net