Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог авторефератов Украины

Вы находитесь:
Авторефераты диссертаций Украины
Филологические науки
Классические языки. Отдельные индоевропейские языки

Содержание текущего раздела:
Граматичні особливості латинської актової мови XV-XVI ст. в Україні (на матеріалі гродських і земських судових актів Галицької, Сяноцької, Перемишльської і Львівської адміністративних округ Галицької Русі) 1999

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.14 / В.М. Миронова; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено системному дослідженню морфології та синтаксису актової латинської мови, яка вживалася на території Галицької Русі (ХV-ХVI ст.). Застосовано метод зіставного аналізу, який дозволив встановити зміни в граматиці актової латини, зумовлені україно-латинським білінгвізмом судових писарів. Встановлено, що граматична система латинської актової мови ХV - ХVI ст. в Україні є наслідком інтерференційного поєднання латинської та староукраїнської граматик. Лінгвістичний аналіз виявив взаємозв'язок мовних рівнів у становленні ієрархії мовної системи: зміни граматичних характеристик розглядаються в аспекті взаємодії граматичних значень словоформ із їх синтаксичними функціями. Доведено визначальну роль синтаксичного фактора у зміні морфологічних характеристик латинських словоформ. Встановлено, що частиномовна парадигматика актової латини характеризується змінами як у формальній, так і у функціональній площинах організації мовного знака, причому ці інтерференції є поєднанням різних за походженням форм і функцій. Запропоновано систематизований опис синтаксичної системи актової латини як в аспекті структурної організації різних типів синтаксичних структур, так і в аспекті частиномовної характеристики головних та другорядних членів речення.

Латинськомовна інскрипція в Україні кінця XVI - початку XVIII століть (лексико-граматичний аспект) 2006

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.14 / Н.В. Бойко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, Ін-т філол.. — К., 2006. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено процеси інтерференційних змін у пізньосередньовічній латинській мові інскрипцій з України кінця XVI - початку XVIII ст., які виникли в результаті взаємодії латинської мови з українською і частково польською мовами. Розкрито та проаналізовано зміни структури мови на морфологічному, синтаксичному та лексичному рівнях, а також розглядаються фонетико-орфографічні особливості інскрипцій. Встановлено, що інтерференційні зміни на морфологічному рівні характеризуються звуженням спектру значень таких частин мови, як займенник і дієслово. Подібні зміни в синтаксисі призвели до порушення синтаксичних моделей відмінкової системи українського різновиду пізньосередньовічної латини. Було зафіксовано недотримання співвідношення між категоріальними синтаксичними значеннями суб'єкта і предиката та категоріальними морфологічними значеннями частин мови, якими виражаються головні члени речення. Основний лексичний фонд пізньосередньовічної латини становить лексика класичного періоду. Найістотніші зміни простежуються в тематичній групі соціально-політичної лексики, в смисловій структурі якої відбувається перерозподіл і спеціалізація значень відповідно до комунікативних потреб і вербалізації нових явищ і понять.

Латинськомовна історіографія в Україні середини XVII ст. як мовно-культурне джерело (на матеріалі хронік про Визвольну війну українського народу 1648 - 1657 років) 2005

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.14 / Р.А. Щербина; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, Ін-т філол.. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Здійснено системний аналіз морфологічних і синтаксичних особливостей латинської мови хронік про Визвольну війну українського народу 1648 - 1657 рр. На підставі використання методу зіставного аналізу установлено зміни в граматиці історіографічної латинської мови, зумовленої українсько- або польсько-латинським білінгвізмом авторів хронік. Встановлено, що граматична система латинської історіографічної мови є наслідком поєднання латинської та староукраїнської граматик. Зміни граматичних характеристик розглянуто в аспекті взаємодії граматичних значень словоформ із їх синтаксичними функціями. Доведено визначальну роль синтаксичного чинника у зміні морфологічних характеристик латинських словоформ, встановлено їх формально-функціональні характеристики. Запропоновано систематизований опис синтаксичної структури історіографічної латини в аспекті частиномовної характеристики головних і другорядних членів речення.

Нерегулярні явища в системі дієслова давньогрецької мови класичного періоду (функціонально-семантичний аспект) 1999

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.14 / Л.Л. Звонська-Денисюк; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: У дисертаційному дослідженні аналізується граматична система давньогрецького дієслова у функціонально-семантичному аспекті. Проведено зіставний аналіз регулярних та нерегулярних явищ на рівні функціональної морфології і функціонального синтаксису. На фоні регулярних явищ досліджуються явища граматичної периферії і визначаються їх структурно-семантичні та функціональні закономірності. Категорії часу, стану, способу розглядаються через прояв у них аспектуальності. Комплексно досліджено особливості нерегулярних станових моделей та депонентних дієслів, які засвідчують значну невідповідність функціонально-семантичної сфери станових форм їх граматичній детермінованості. Наявна функціонально-синтаксична характеристика явищ дієслівної комбінаторики з залученням тезаурусного вербального фонду класичних авторів. Проведено аналіз нерегулярних дієслівних моделей у системі паратаксису, незалежних конструкцій та гіпотаксису. Новим є запропонований аспект дослідження дієслова при гіпотаксисі; проведений аналіз апофатичних конструкцій у різних моделях вираження присудка дозволяє встановити основні тенденції вживання як дієслівних форм, так і заперечних слів і виразів. Теоретичні положення ілюструються матеріалом оригінальних текстів класичного нормативу.

Семантичне поле прикметників розміру у старогрецькій мові (на матеріалі гомерівського епосу) 2005

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.14 / М.Й. Петришин; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано семантичне поле прикметників зі значенням розміру у гомерівському епосі як окремого фрагменту старогрецької мовної картини світу. Визначено місце цих прикметників у мовній картині світу, внутрішню структуру семантичного поля, описано частотні характеристики, подано картину лексичної сполучуваності прикметників, установлено синтагматичні зв'язки досліджених ад'єктивів, лексико-семантичні особливості, взаємозв'язки між семемами всередині поля та з іншими тематичними групами. Проаналізовано структурно-граматичні особливості лексем на позначення розміру, їх дериваційний потенціал, а також з'ясовано стилістичні функції, виражально-зображальний потенціал цієї категорії номінацій.

Структурні зміни у пізньолатинському реченні 2005

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.14 / О.П. Василевська; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено структуру пізньолатинського речення, в якій відображено зміни, зумовлені поступовим переходом від синтетичної до аналітичної конструкції. Наведено погляди римських риторів та граматиків щодо послідовності елементів речення, які дозволяють зрозуміти той факт, що порядок слів у класичній латині був відносно вільним, не мав граматичного значення і належав до сфери стилістики. Вивчення структурних змін у пізньолатинському реченні здійснено на базі вербоцентричної концепції, тобто порядок послідовності елементів визначається їх положенням щодо дієслова-присудка. Досліджено позицію дієслова-присудка у головному та підрядному реченні, а також її зміни у порівнянні з положенням у реченні класичної латинської мови. Розглянуто положення щодо дієслова-присудка підмета, прямого та непрямого додатків, обставин й обставинних конструкцій різного типу у головному та підрядному реченні. Розглянуто розвиток конструкції - іменник і його означення: прикметник, займенник, числівник, дієприкметник, атрибутивний генетив. Визначено чинники, що зумовили зміни у структурі речення, зокрема, закономірний внутрішній розвиток мови, вплив класичної конструкції й екстралігвістичних факторів.



© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net