Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог авторефератов Украины

Вы находитесь:
Авторефераты диссертаций Украины
Медицинские науки
Внутренние болезни

Содержание текущего раздела:
Адаптаційні можливості організму при виразковій хворобі та хронічному гастродуоденіті, поєднаних з хронічним холециститом та хронічним панкреатитом 2002

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Е.В. Зигало; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: У процесі дослідження виявлено нові патогенетичні особливості розвитку поєднаної гастроентерологічної патології. Вперше сформульовано типи адаптивних реакцій, які утворюють з відомими параметрами вегетативної нервової системи цілісну, взаємопов'язану систему процесів пристосувальної спрямованості, за допомогою яких визначено провідні адаптаційні механізми за різних варіантів сполученої патології. Підтверджено фізіологічну значущість типу вихідного тонусу у вегетативній нервовій системі для оцінки ролі нервової та гуморальної ланок регуляторних механізмів у перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки та хронічного гастродуоденіту, сполучених з хронічним холециститом і хронічним панкреатитом. Доведено, що відсутність регулювання функціональною пробою у третини хворих вказує на порушення рефлекторної захисної регуляції та може бути негативною прогностичною ознакою перебігу різних варіантів поєднаної патології органів травлення. Встановлено, що традиційна оцінка вегетативного забезпечення діяльності малоінформативна для визначення вегетативних зрушень та обгрунтування терапевтичної стратегії. Зроблено висновок, що питання про доцільність певної медикаментозної корекції захворювання необхідно вирішувати, зважаючи на загальні адаптаційні реакції організму.

Адаптаційні реакції, їх значення у клініці внутрішніх хвороб 2004

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.02 / О.М. Радченко; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2004. — 36 с. — укp.

Аннотация: Доведено цілісність й універсальність загального адаптаційного синдрому, який складається з певної послідовності адаптаційних реакцій на різних рівнях реактивності, забезпечує гомеостаз і життєдіяльність організму людини та тварин, в яких достатньо розвинені нервова, ендокринна, імунна системи (ссавці). Відзначено, що адаптаційні реакції розвиваються як відповідь організму на сукупність факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ. Експериментально доведено, що імунокомпетентні органи змінюються за різних адаптаційних реакцій. Уперше вивчено вплив нестероїдних протизапальних, сульфаніламідного та пірамідинового препаратів на розвиток реакцій. Установлено, що ці препарати у здорових тварин частіше, ніж інші медикаменти викликають адаптаційні реакції несприятливих типів, відповідно яким змінюються показники функції зовнішнього дихання, гемодинаміки, запалення, параметри гемостазу, діяльності нервової, ендокринної та імунної систем, ліпідного обміну. Виявлено та описано сезонні та добові ритми загальних адаптаційних реакцій. Установлено, що частота їх утворення залежить від віку та наявної патології. Обгрунтовано існування окремого типу загальної неспецифічної адаптаційної реакції - реакції неповноцінної адаптації, яка є фоном для будь-якої патології та має відмінні від інших реакцій характеристики нервової, ендокринної, імунної систем, параметри гемостазу та запалення. Уперше з'ясовано прогностичне значення сприятливого чи несприятливого типів адаптаційних реакцій для перебігу хвороб внутрішніх органів. Виявлено, що сприятливими є реакції спокійної та підвищеної активації, а несприятливими - стрес, переактивація та неповноцінна адаптація. Визначено критерії повної, часткової та неповноцінної ремісії з урахуванням типу адаптаційної реакції. Обгрунтовано можливість використання адаптаційних реакцій для медичного прогнозування.

Артеріальна гіпертензія при нефропатіях неімунного генезу: особливості патогенезу, діагностики, лікування 2002

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.02 / Т.В. Бойчук; Івано-Франків. держ. мед. акад. — Івано-Франківськ, 2002. — 44 с. — укp.

Аннотация: Систематизовано погляди щодо визначальних факторів виникнення та патогенетичних механізмів артеріальної гіпертензії на тлі нефропатій неімунного генезу - первинного та вторинного хронічного пієлонефриту та діабетичної нефропатії. Подано детальну характеристику добових профілів артеріального тиску та клінічного перебігу гіпертензивного синдрому в хворих на нефропатії неімунного генезу. Досліджено стан центральної та регіонарної (ниркової та церебральної) гемодинаміки та зміни структурно-функціональних властивостей міокарда лівого шлуночка. Встановлено взаємозв'язки контрольованих ниркою гомеостатичних показників з параметрами центральної та регіонарної гемодинаміки. Виділено діагностичні, диференційні критерії та прогностичні детермінанти гіпертензивного синдрому. Встановлено значний антигіпертензивний і органопротекторний ефект тривалого застосування еналаприлу малеату, подано режими його дозування залежно від важкості артеріальної гіпертензії.

Вазорегулююча функція ендотелію та стан гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу і при нефрогенно обумовленій артеріальній гіпертензії 2005

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Н.М. Горобець; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати дослідження ролі ендотеліальної дисфункції (ЕДФ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) та хронічні хвороби нирок (ХХН). Виявлено зниження рівня NO, найбільш виражене у хворих на ГХ, а підвищення ендотеліну-1 (ЕТ-1) більш суттєве у разі ХХН. Визначено, що зміни вазорегулювальних факторів ендотелію тісно асоціюються зі змінами добового профілю артеріального тиску. Установлено, що розвиток ЕДФ впливає певним чином на ступінь і вираженість гіпертрофії лівого шлуночка, супроводжується суттєвими змінами ендотелію судин нирок і проявляється збільшенням вираженості мікроальбумінурії.

Взаємозв'язок порушення кишкового мікробіоценозу та захворювань гепатопанкреатобіліарної зони у хворих військовослужбовців і цивільних та можливі шляхи терапевтичної корекції 2002

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Г.В. Осьодло; Івано-Франків. держ. мед. акад. — Івано-Франківськ, 2002. — 23 с. — укp.

Аннотация: Встановлено особливості та частоту поєднання кишкового дисбактеріозу, а також фізико-хімічної та хірургічної стадій холестеринового калькульозу. Розроблено лікувальні рекомендації хворим на кишковий дисбактеріоз у поєднанні з захворюваннями жовчного міхура. Виявлено особливості та частоту поєднання хронічного панкреатиту з екзокринною недостатністю підшлункової залози та кишкового дисбактеріозу в даної категорії людей. Наведено рекомендації для хворих на хронічний пакреатит із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози, що супроводжується кишковим дисбактеріозом. Досліджено особливості клінічного перебігу хронічних токсичних гепатитів, що супроводжуються дисбактеріозом кишечнику та супутніми захворюваннями жовчного міхура. Виявлено наявність зв'язку між захворюваннями кишечнику, асоційованими з кишковим дисбактеріозом і жовчного міхура на основі архівних даних. З'ясовано частоту наявності кишковго дисбактеріозу у військововслужбовців строкової служби III періоду.

Взаємозв'язок скорочувальної функції жовчного міхура та морфологічного стану слизової оболонки гастродуоденальної зони 1999

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Н.В. Климанська; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджуються та обговорюються дані про взаємозв'язок скорочувальної функції жовчного міхура та морфологічного стану слизової оболонки гастродуоденальної зони та її засіяності Helicobacter pylori (НР) у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Дані здобуті за допомогою ультразвукового дослідження скорочувальної функції жовчного міхура з застосуванням жовчогінного сніданку, морфологічного та морфометричного дослідження біоптатів слизової оболонки гастродуоденальної зони після їх фарбування гематоксилін-еозином, які були одержані під час фіброезофагогастродуоденоскопії; наявність та ступінь засіяності НР антрального відділу шлунка визначали морфологічним методом після фарбування біоптатів за Романовським-Гімзою; електронної мікроскопії ендокринних І-клітин слизової оболонки гастродуоденальної зони. Доведено взаємозв'язок скорочувальної функції жовчного міхура та ступеня важкості антрального гастриту та дуоденіту, важкість яких обумовлюється ступенем інфікованості слизової оболонки НР. Встановлено, що антихелікобактерна терапія та ерадикація слизової оболонки гастродуоденальної зони від НР зменшують активність антрального гастриту та дуоденіту, позитивно впливають на характер перебігу супутніх дискінезій. В комплексне лікування супутніх дискінезій жовчного міхура у хворих з ураженнями слизової оболонки гастродуоденальної зони рекомендовано включати препарати, спрямовані на ерадикацію НР та нормалізацію її гістологічного стану.

Вивчення та можливості лікування гелікобактеріозу в родинах хворих з ураженням гастродуоденальної зони 2002

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / П.О. Колесник; Івано-Франків. держ. мед. акад. — Івано-Франківськ, 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено високу ефективність альтернативної схеми першої лінії ерадикаційної терапії гелікобактеріозу з включенням омепразолу, аугментину та цитопрофлоксацину для лікування хворих з ураженням гастродуоденальної зони та інфікованих членів їх родин, що оцінено за допомогою інвазивних методів і тривалого серологічного контролю за титрами антигелікобактерних Ig G.

Використання лазеро- та електропунктурної рефлексотерапії у хворих з шлунково-стравохідним рефлюксом 1998

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Н.А. Мирзабаєва; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 1998. — 17 с. — укp.

Аннотация: Дисертація містить результати наукових досліджень 217 хворих з шлунково-стравохідним рефлюксом. Обгрунтовано основні засади підходу у використанні лазеро- та електропунктурної рефлексотерапії під час лікування стравохідно-шлункового рефлюксу. Показано ефективність рекомендованих методів на підставі клінічних, рентгенологічних, ендоскопічних, морфологічних, електрогастрографічних досліджень, а також досліджень секреторної функції шлунка, внутрішньошлункової рН-метрії й вимірів біоелектричних потенціалів і температури шкіри.


[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35]

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net