Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог авторефератов Украины

Вы находитесь:
Авторефераты диссертаций Украины
Медицинские науки
Гастроэнтерология

Содержание текущего раздела:
Біофізичні властивості жовчі в діагностиці хронічного холециститу 2006

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.36 / О.Ю. Бандурин; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2006. — 16 с. — укp.

Аннотация: Вперше проведено комплексне біофізичне та біохімічне дослідження жовчі хворих на хронічний холецистит (ХХ) залежно від типу дискінетичних розладів жовчного міхура. Визначено взаємозв'язок між типом даних розладів та змінами біофізичних показників жовчі. Показано, що найбільш істотні зміни біофізичних властивостей жовчі спостерігаються у хворих з супутньою гіпотонічно-гіпокінетичною дискінезією і вони подібні до змін у хворих на жовчнокам'яну хворобу (ЖКХ). Доведено можливість та діагностичну цінність вивчення нативної жовчі за допомогою рентген-дифракційного аналізу. Встановлено однонаправлені зміни мікроелементного складу жовчі у хворих на ХХ та ЖКХ, що спостерігаються у випадку утворення жовчних конкрементів. Виявлено зміни питомої електроповідності жовчі залежно до типу дискінетичних розладів у хворих на ХХ.

Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, обтяжена дуоденогастральним та гастроезофагеальним рефлюксами: поширеність, особливості клінічної картини і лікування 2006

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.36 / Г.І. Ковальчук; Івано-Франків. держ. мед. ун-т. — Івано-Франківськ, 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Уперше у мешканців Львівщини вивчено поширенність поєднання дуоденогастрального (ДГР) і гастроезофагеального (ГЕР) рефлюксів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (ВХДК). Виявлено підвищення кількості випадків такого поєднання в останні 10 років удвічі. Установлено, що наявність ДГР і ГЕР у хворих на ВХДК не впливає на ефективність ерадикації Hp-інфекції та загоєння дуоденальних виразок за умов використання потрійної антигелікобактерної терапії (АГТ) (блокатора водневої помпи (БВП) і двох антибіотиків) та модифікованої АГТ (БВП, колоїдного вісмуту та/або урсодезоксихолевої кислоти (УДХК)), а також встановлено позитивний ефект підтримувальної терапії протягом 4-х тижнів (омепразолу з ломперидоном або омепразолу з домперидоном і УДХК) на ці показники. На підставі результатів комплексного дослідження хворих на ВХДК у поєднанні з ДГР і ГЕР вивчено особливості клініки, дані ендоскопії та кислотно-лужного стану верхніх відділів травного каналу, інфікованість слизової оболонки шлунка таких хворих Helicobacter pylori, ефективність загоєння ерозивно-виразкових уражень і ерадикації гелікобактерної інфекції за різних режимів лікування. Розроблено пріоритетний оригінальний метод одночасного виявлення ДГР і ГЕР у хворих на ВХДК, який полягає у вимірюванні pH окремо вмісту шлунка і стравоходу за допомогою pH-мікрозонда.

Вплив біфтопу на функціональний стан печінки і кишковий мікробіоценоз у хворих на хронічний панкреатит та цукровий діабет 2005

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.36 / О.М. Сухолитка; Івано-Франків. держ. мед. ун-т. — Івано-Франківськ, 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вивчено ефективність застосування нового вітчизняного синбіотика "Біфтоп" під час лікування кишкового дисбактеріозу та стеатогепатозу, що виникли на фоні хронічного панкреатиту (ХП) та цукрового діабету (ЦД). Запропоновано використання деяких ферментів та фруктози для визначення функціонального стану печінки за порушеної екзокринної й ендокринної функцій підшлункової залози. Вивчено інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів - антиоксидантного захисту (ПОЛ - АОЗ) і стан мікробіоценозу у хворих на ХП та ЦД. Доведено високу ефективність біфтопу у лікуванні хворих на ХП та ЦД, зокрема, виявлено швидке відновлення мікробіоценозу кишечника, покращення глікогенізації печінки, її функціональних показників, а саме: нормалізацію ферментного спектра та стабілізацію системи ПОЛ - АОЗ.

Ефективність застосування амізону і локальної навколосуглобової терапії для профілактики НПЗЗ-гастропатій у ревматологічних хворих 2004

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.36 / Т.І. Ярмола; Івано-франків. держ. мед. акад. — Івано-Франківськ, 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено порівняльне дослідження структури, частоти та клінічних особливостей уражень слизової оболонки гастродуоденальної зони (ГДЗ), індукованих нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) у хворих на ревматизм, ревматоїдний артрит (РА) та остеоартроз (ОА). Встановлено, що частота та важкість уражень шлунка та дванадцятипалої кишки та патоморфлогічні зміни в них не залежать від нозологічної форми ревматичного захворювання та не пов'язані з наявністю та ступенем обсіменіння слизової оболонки ГДЗ Helicobacter pylori (HP). Виявлено, що на початкових етапах прийому НПЗЗ ендоскопічними проявами уражень слизової оболонки ГДЗ є плямиста гіперемія, ерозивні та виразкові ураження, а морфологічним субстратом - лімфоцитарна інфільтрація слизової оболонки. Вперше запропоновано застосовувати під час комплексного лікування хворих на ревматизм вітчизняного протизапального препарату "Амізон", який не поступається в ефективності диклофенаку і не має побічної дії на слизову оболонку ГДЗ, притаманну НПЗЗ. Вперше для зменшення негативного впливу НПЗЗ на слизову оболонку ГДЗ під час лікування РА та ОА запропоновано проводити локальну навколосуглобову терапію у вигляді примочок з диметилсульфоксидом, гепарином та диклофенаком натрію та дротаверином гідрохлориду з одночасним зменшенням дози перорального прийому НПЗЗ.

Клініко-біохімічні та сонографічні особливості діагностики та лікування неускладнених форм холестерозу жовчного міхура у хворих з надлишковою масою тіла 2006

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.36 / Е.П. Демида; Івано-Франків. держ. мед. ун-т. — Івано-Франківськ, 2006. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено клініко-біохімічні, лабораторні та сонографічні особливості неускладнених форм холестерозу жовчного міхура, розглянуто методи їх діагностики та лікування у хворих з надлишковою масою тіла. Встановлено, що для неускладненого холестерозу жовчного міхура характерний латентний перебіг, помірні зміни показників функціонального стану печінки, дисліпідемія, зниження моторно-евакуаторної функції жовчного міхура, зменшення вмісту жовчних кислот і підвищення концентрації холестерину, особливо в міхуровій порції жовчі, наявність великої кількості кришталиків холестерину та мікролітів за мікроскопії центрифугату міхурової жовчі. Виявлено, що скоротлива функція жовчного міхура найбільш знижена за дифузних форм холестерозу - сітчастої та поліпозно-сітчастої, а за поліпозної - у меншій мірі. Доведено, що дієта з обмеженням енергетичної цінності за рахунок вуглеводів збагачена полієнами, харчовими волокнами, вітамінами та мінералами, а також подовжені курси терпії лецитином та урсофальком сприяють нормалізації ліпідного, вуглеводного обмінів, біохімічного складу жовчі, запобігають прогресування та викликають регрес сонографічних показників холестерозу жовчного міхура.

Клініко-експериментальне дослідження морфо-функціонального стану слизової оболонки гастродуоденальної зони при виразковій хворобі та хронічному гастриті 2005

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.36 / В.В. Сулима; Дніпропетр. держ. мед. акад., АМН України. Ін-т гастроентерології. — Д., 2005. — 21 с. — укp.

Аннотация: Досліджено питання удосконалення діагностики та лікування виразкової хвороби, хронічного неатрофічного й атрофічного гастриту. Розширено та поглиблено уявлення про особливості клініко-ендоскопічних і морфофункціональних проявів у пацієнтів з зазначеними хворобами, частоту інфікування Helicobacter (H.) pylori. Визначено особливості відновлення рівня кислотопродукції та клітинного складу залозистого апарату слизової оболонки фундального відділу шлунка в осіб з виразковою хворобою після ефективної ерадикації H. pylori. Обгрунтовано можливість використання спектрофотометрії для спостереження морфо-функціонального стану слизової оболонки гастродуоденальної зони, що зумовлює можливість використання цього методу в діагностиці хвороб шлунка та дванадцятипалої кишки.

Клініко-морфологічне обгрунтування антиоксидантної терапії хронічного гелікобактерного гастриту 2005

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.36 / А.В. Латфуліна; Дніпропетр. держ. мед. акад., АМН України. Ін-т гастроентерології. — Д., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Уперше проведено комплексне вивчення біохімічних, морфологічних та імуногістохімічних показників, що мають головне значення у механізмі прогресування хронічного гелікобактерного гастриту. У хворих на хронічних гастрит (ХГ), асоційований з Helicobacter pylori (Hp) вивчено проліферитивну активність за експресією маркера Кі-67 та глибину залягання Hp у слизовій оболонці шлунка (СОШ). Визначено, що хронічний гелікобактерний гастрит завжди супроводжується гіперпроліферацією СОШ, а рівень підвищення експресії Кі-67 прямо пропорційно залежить від ступеня її заселення Hp. Доведено, що глибина залягання Hp характеризує їх інвазивний потенціал і зумовлює наявність перебудованих змін у СОШ.

Клініко-патогенетична характеристика неспецифічного виразкового коліту з позакишковими ураженнями та оптимізація його терапії 2004

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.36 / А.Е. Дорофєєв; Дніпропетр. держ. мед. акад., АМН України. Ін-т гастроентерології. — Д., 2004. — 40 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано нове вирішення проблеми удосконалення діагностики та лікування неспецифічного виразкового коліту (НВК) та його позакишкових уражень, уточнено значущість сприяючих факторів та патогенетичних механізмів у розвитку позакишкових проявів НВК, порушень слизового бар'єра товстої кишки, процесів слизоутворення, мікробіоценозу кишечнику, характеру імунологічних, метаболічних змін. Розроблено класифікацію позакишкових уражень у хворих на НВК та алгоритм обстеження й лікування цих пацієнтів. Визначено рівень поширеності та форми позакишкових уражень у хворих на НВК. Досліджено роль дисплазії сполучної тканини у формуванні даної патології, доведено несприятливий вплив наявності дисплазії сполучної тканини на тяжкість перебігу, поширеність НВК, ступінь порушення мікробіоценозу кишечнику, розвиток позакишкових уражень. Вперше вивчено ураження щитоподібної залози у хворих на НВК, клінічні та лабораторні прояви антифосфоліпідного синдрому у даних пацієнтів. Доведено, що лікувальний комплекс хворих на НВК повинен складатися з базисної терапії, що включає дієтотерапію, вітамінотерапію, препарати 5-аміносаліцилової кислоти, за показаннями - кортикостероїди. Патогенетично обгрунтовано доцільність застосування пробіотиків, препаратів вісмуту, комплексу амінокислот, антиоксидантів.


[0] [1] [2] [3]

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net