Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог авторефератов Украины

Вы находитесь:
Авторефераты диссертаций Украины
Искусствоведение
Музыкальное искусство

Содержание текущего раздела:
"Високий стиль" хорового концерту кінця XVII - XVIII ст.: до проблеми музично-поетичної цілісності 2005

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Є.В. Ігнатенко; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Розроблено концепцію стильового розвитку вітчизняного хорового концерту кінця XVII - XVIII ст. як особливої мовної системи, яка сформувалася внаслідок цілеспрямованого відбору вербальних і музичних мовних засобів. Розкрито зміст і методологічне значення поняття "високий стиль" щодо жанру хорового концепту. "Високий стиль" визначає та водночас обмежує коло ідей і тем художнього твору, а також передбачає масштабний задум, значну та важливу ідею твору. Зауважено, що цей стиль визначав принципи відбору та диференціації словесних і музичних мовних засобів хорового церковного концерту. "Високий стиль" визначено як загальний естетичний принцип художньої структури музично-поетичного твору, що реалізується на різних рівнях, а саме: мовному, фонетичному й інтонаційному, синтаксичному й композиційному. Зроблено висновок, що поняття "високий стиль" є актуальним протягом всієї історії розвитку жанру хорового церковного концерту.

"Цвіт папороті" Євгена Станковича: проблема жанру 2005

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Р. Станкович-Спольська; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано неофльклорний напрямок розвитку українського музичного театру кінця XX - початку XXI ст. Вперше проведено комплексне дослідження фольк-опери Є.Станковича "Цвіт папороті" в аспекті цілісності її словесно-музичного та сценічно-виконавського змісту. Розкрито сутність поняття оперний неофольклоризм й охарактеризовано його індивідуально-стилістичні музичні вияви у творчості композитора. Виявлено та охарактеризовано основні жанрові ознаки "Цвіту папороті" Є.Станковича як особливого, новаторського та етапного для свого часу мистецького явища. Встановлено стильову логіку формування національного варіанта неофольклористичного напрямку в сучасній українській музиці. Проведено змістовні історичні паралелі з музичними театром Б.Бартока, І.Стравінського, К. Орфа, М.Равеля, Л.Яначека. Встановлено нерозривний зв'язок фольк-опери з національною музично-театральною традицією М.Лисенка, М.Леонтовича, Б.Лятошинського. Визначено якісні стильові ознаки оперного неофльклоризму Є.Станковича, що утверджується шляхом використання комплексних поліжанрових технологій сценічної театральної форми.

Ars nova: вимір та раціоналізація музичного часопростору 2005

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Т.М. Бринь; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто проблему виміру музичного часопростору в епоху Ars nova, базуючись на матеріалі музично-теоретичних трактатів, музичної творчості Філіпа де Вітрі, Гійова де Машо, композиторів ars subtilior. Виявлено основні музичні часопросторові координати та вектори. Визначено методологічні засади та критерії для встановлення понятійності часу у контексті наукової та художньої думки зазначеної епохи. Феномен часопростору Середньовіччя розглянуто у аспекті змін у суспільній свідомості, у художніх пріоритетах. Запропоновано ідею тотальної прорахованості мистецького часопростору через мензуру та пропорційність як основи формування багатовимірності конструкцій і основного принципу музичної форми як процесу, самодостатнього цілого. Виведено панівні принципи пропорційності на базі мотетів, ліричних композицій, Меси Нотр-Дам. Розглянуто атрибутивно-семантичний комплекс музичного часопростору Ars nova й аспектів його раціоналізації на культурологічному, теоретичному, семіотичному, математичному та композиційно-структурному рівнях.

Австрійський театр у Львові (1789 - 1872): історія, музичний репертуар, оперне виконавство, культурний контекст 2003

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Т.Л. Мазепа; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2003. — 16 с. — укp.

Аннотация: На основі архівних джерел та матеріалів преси розкрито історичні умови та культурний контекст, проаналізовано взаємодію різних тенденцій, під впливом яких формувалися репертуарна політика театру та відбувалися зміни його орієнтації щодо ролі музичної частини репертуару, яка з часом стала провідною. Окремі етапи у межах усього періоду існування львівської австрійскої сцени виділено на підставі змін у його керівництві. Доведено провідну роль постаті антрепренерів, які забезпечували художньо-творчу та фінансову діяльність театру. Виділено три основних періоди, у межах кожного з них проаналізовано загальну спрямованість та функціональне призначення театру у багатоетнічному середовищі Львова, а також зміни у його репертуарі та складі трупи. Проведено порівняння з оперним репертуаром австрійських і німецьких, а також російських театрів. Висвітлено місце австрійського театру в інфраструктурі міста та його позитивний вплив на загальнокультурні процеси.

Автодескриптивний текст у музиці та метод його дослідження у творчості І.С.Баха 2003

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / І.Г. Ігнатченко; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2003. — 17 с. — укp.

Аннотация: Вивчено одну з типових форм художнього тексту в музиці перехідних історико-стильових періодів, яку запропоновано визначати як автодескриптивний текст (АДТ). Його специфіка полягає в результуючій репрезентативності найрізноманітніших музично-мовних елементів усього попереднього періоду в їх синхронно-діахронних зв'язках, які подано a priori як дещо безпосередньо дане та таке, що не потребує роз'яснень. В цих текстах музично-мовний дискурс як узагальнення попереднього досвіду досягає граничної межі - дескрипції, яку неможливо спростувати чи підтвердити. Вперше запропоновано методику аналізу автодескриптивних текстів, яка репрезентує один з можливих різновидів сучасного текстологічного дослідження. Як прояв принципів конструювання АДТ в музиці розглянуто епоху пізнього бароко, уособлену в творчості І.С.Баха, що показано в аналітичних етюдах.

Анатоль Вахнянин і становлення музичного професіоналізму в Галичині (друга половина XIX - початок XX ст.) 2003

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Я.Р. Горак; Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Уперше подано цілісну характеристику багатогранної діяльності Анатоля Вахнянина - композитора, диригента, співака, громадського діяча, літератора, а також введено в обіг новий архівний матеріал. На його базі систематизовано погляди діяча на різні галузі музичного мистецтва (музичну естетику, фольклор, духовну музику, театр, теорію музики). Розширено обсяг композиторської творчості А.Вахнянина, що дає підстави для характеристики його композиторського стилю, який базується на засадах романтизму. Висвітлено взаємодію його композиторської творчості та музикознавчих зацікавлень. Зазначено, що завдяки плідній громадській, виконавській, диригентській та композиторській діяльності А.Вахнянина музичне життя Галичини того часу збагатилося новими ідеями, зміцніли зв'язки з композиторами Великої України (М.Лисенком, П.Ніщинським). Доведено, що в еволюції музичної культури Галичини його діяльність сприяла переходу від аматорського етапу композиторської творчості до подальшого її розвитку на професійній основі.

Англійська комічна опера середини ХХ століття в контексті національної художньої традиції 2006

Источник: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / О.В. Петрова; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2006. — 18 с. — укp.

Аннотация: Досліджено оперні твори провідних англійських композиторів XX ст. Б.Брітгена, М.Тіппена й Х.Бертвістла, що належать до комічного жанру з метою виявлення в них специфіки комічного та з'ясування ролі національного фактора. В "Альберт Херінзі" Б.Брітгена висвітлено взаємозв'язок з сатиричною лінією англійського мистецтва, традиціями "Опери жебраків", образами англійського соціально-побутового та моралістичного роману, творчістю У.Хогарта, Р.Шерідана, Ч.Діккенса. У "Весіллі в Іванів день" М.Тіппета виявлено глибоке шекспіровське коріння (завдяки порівнянню зі "Сном літньої ночі") та його вплив на трактування комічного в опері, а також зв'язок творчістю представників національної літературної школи XX ст. (Т.Еліота, Б.Шоу, Д.Джойса, У.Б.Йейтса). У "Панчі та Джуді" Х.Бертвістла висвітлено роль традицій народного англійського театру, що зумовило втілення комічного у гострогротесковій модифікації. Проаналізовано опери у контексті національної музичної традиції, зокрема творчості Г.Персела, інструментальної та музичної культури єлизаветської епохи, жанру "маски", паралельних у часі та стилі культурно-мистецьких явищ середини XX ст.

Аспекти вияву композиторської індивідуальності у сучасній культурі (на матеріалі творчості В.С.Губаренка) 2005

Источник: Автореф. дис... д-ра мистецтвознав.: 17.00.03 / І.С. Драч; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2005. — 32 с. — укp.

Аннотация: Розкрито суть поняття художньої індивідуальності шляхом виявлення певних закономірностей її становлення у музичній культурі XX ст. Запропоновано концепцію об'єктивізації композиторської індивідуальності, що дає змогу визначити способи передачі суб'єктивного змісту засобами музичного мистецтва. Розроблено аналітичний підхід до вивчення даного художнього феномену, що дозволило врахувати його динамічну природу та онтологічну цілісність. Розглянуто процес реалізації композиторської індивідуальності з використанням матеріалу стосовно творчості В.С.Губаренка (1934 - 2000) - одного з лідерів "шістдесятництва" в українській літературі. З використанням запропонованого модального підходу розкрито особливості еволюції митця, уточнено специфіку музичного мислення композитора, досліджено відтворену ним картину світу, а також сформульовано принципи творчої роботи та естетичні настанови.


[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18]

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net